Чи є в Україні дієвий механізм реагування на інформаційні загрози ?

Ситуація, коли Україна опинилася в умовах “гібридної війни” з Росією, вимагає від законодавців негайної розробки та впровадження в нашій державі механізму блокування інформаційного ресурсу операторами та провайдерами через належні їм телекомунікаційні та інформаційно-телекомунікаційні мережі, оскільки противник проводить свої інформаційно-пропагандистські кампанії в мережі інтернет. 

Слід зазначити, що у більшості країн світу такі механізми розроблені і діють з метою оперативного виявлення, реагування, попередження, запобігання, нейтралізацію кіберзагроз, кібератак та кіберзлочинів, ліквідацію їх наслідків та відновлення сталості і надійності функціонування комунікаційних, технологічних систем. 

Мова йде про Велику Британію, Францію, Німеччину, тощо. 

Згідно з французьким законодавством, школярі захищаються від расистських, антисемітських і неофашистських ресурсів шляхом впровадження механізмів централізованої фільтрації. Заборони доступу на певні сайти вимагають і від Google, а Yahoo в судовому порядку зобов'язали обмежити доступ до будь-якого нацистському і неонацистських контенту. 

У Німеччині існує внутрішня угода «Добровільний самоконтроль для мультимедійних сервіс-провайдерів», яку підтримує більшість пошукових майданчиків. Сайти, які шкідливі для молоді і мають бути заборонені, визначаються Німецьким федеральним департаментом з медіаресурсів. В першу чергу провайдери фільтрують неонацистські сайти і подібні до них, функціювання яких веде до розпалювання ненависті серед населення. У Великобританії серед заборонених ресурсів особливо небезпечними вважаються сайти з дитячою порнографією. Постійний моніторинг інтернету здійснює неурядова саморегулююча організація Internet Watch Foundation, відповідальна за списки заблокованих майданчиків. У Великобританії, Нідерландах, Бельгії, Італії, Греції, Фінляндії через порушення авторських прав за рішенням суду блокуються сайти p2p-сервісів, а в США з ініціативи Асоціації авторських прав і інтернет-провайдерів тепер не тільки можна, а й потрібно повідомляти «куди слід »про факти використання нелегального контенту.

Таким чином, у всьому світі уряди різних країн намагаться захистити своїх громадян від шкідливого контента, шляхом блокувань інформаційних ресурсів. В Україні з 2014 року актуалізувались загрози інформаційній безпеці держави внаслідок використання спецслужбами РФ для проведення агресивної гібридної війни проти України соцмереж «Facebook» та «Twitter» шляхом поширення деструктивного та екстремістського контенту. 

В Україні назріла об’єктивна потреба у державно-правовому регулюванні науково-технологічної та інформаційної діяльності, що відповідала б реаліям сучасного світу та рівню розвитку інформаційних технологій, нормам міжнародного права, але водночас ефективно захищала б власні українські національні інтереси. Відносини, пов’язані із забезпеченням інформаційної безпеки, як найважливіші сьогодні для суспільства та держави вимагають найшвидшого законодавчого регулювання. 

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов нещодавно заявив, що в Україні відсутні правові і технічні можливості для оперативного реагування на інформаційні загрози, тому цю проблему необхідно терміново розв'язати на законодавчому рівні. 

«Служба безпеки України змушена була закривати внесені до санкційних списків російські інформаційні ресурси кілька місяців. Чому? У нас немає сьогодні технології оперативного відключення того чи іншого ресурсу, навіть коли він становить реальну загрозу для безпеки країни. Тобто після ухвалення рішення РНБО Служба безпеки переконувала провайдерів виконати це рішення», - розповів О. Турчинов в ексклюзивному інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна». 

Отже прийняття відповідного закону дозволить створити відповідно до нових реалій дієві механізми забезпечення кібербезпеки, зокрема запровадити правовий механізм реалізації Указу Президента України від 15.05.2017 №133 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» стосовно суб’єктів держави-агресора, які функціюють в телекомунікаційній сфері України, що позитивно впливатиме на стан інформаційної безпеки та кібербезпеки держави.