Как россияне поставили науку на службу пропаганде

Наука и пропаганда, что может быть общего?

Как выяснилось, общего много. В России...

В современной России научные учреждения причастны к разработке и внедрению различных нарративов, выгодных Кремлю.

Следует отметить, что ряд бюджетных структур РФ, например: Федеральная государственная научная бюджетное учреждение "Российский институт стратегических исследований", автономная некоммерческая организация "Таврийский информационно-аналитический центр - региональный институт средиземноморских исследований",  Автономная некоммерческая организация "Черноморско-Каспийський региональный аналитический центр", Днестровско-Прутский информационно-аналитический центр, Федеральное образовательное учреждение высшего образования "Южный федеральный университет", Федеральное бюджетное учреждение "Институт экономики Российской академии наук", Федеральное бюджетное учреждение "Институт экономики Уральского отделения Российской академии наук" принимают активное участие в исследованиях социально-экономических и общественно-политических процессов в ряде стан, в том числе и в Украине.

Научные работники указных структур разработана концепция для проведения научно-практичной конференции "Экономика непризнанных республик: проблемы функционирования и перспективы развития", которая была проведена в 2015 и 2016 годах в Ростове-на-Дону .

на конференцию были приглашены представители псевдореспублик " ЛНР" и "ДНР".

В апреле 2016 в Луганском государственном университете им. Тараса Шевченко был проведен круглый стол с целью разработки экономической модели непризнанных республик, выработки стратегии легитимизации экономического отсоединения указанных территорий от Украины и их интеграция в экономику РФ.

Кроме того, научные институты РФ разработали энциклопедию "Народы юга России", которая несет такие нарративы как необходимость создания так называемой "Новороссии" на территории Украины,  оправдание аннексии Крыма Россией. В книге так же сделан акцент на том, что украинской нации и украинского государства не существует.

Что мы можем сделать? как противостоять?
Ряд решений по ограничению распространения российской пропаганды уже приняты.
Так, в мае этого года указом президента был опубликован санкционный список, в котором значатся и "научные" учреждения РФ, которые занимаются разработкой и внедрение в жизнь пропаганды Кремля. В июне санкционный список был расширен.
Санкции наложены сроком на 3 года.

Москва - не третий Рим

В апреле 2018 года непризнанные украинские церкви (КП УПЦ и Украинская автокефальная православная церковь) обратились к Константинополю с прошением предоставить им независимость. Это прошение поддержали президент Петр Порошенко и депутаты ВР.

Против этого возразила Русская православная церковь. По ее мнению, Украина является канонической территорией России, а Московский патриархат – это единственная церковь, которая может официально существовать в стране.

Однако в Константинополе считают иначе. По мнению Вселенского патриархата в 17 веке территорию современной Украины отдали Русской православной церкви во временное управление. После этого РПЦ незаконно «аннексировала» эти земли. Таким образом, церковь Московского патриархата не имеет права на статус канонической.

Следует напомнить, что в православии существует 15 поместных церквей, патриархатов, которые признают друг друга каноничными, то есть – так сказать правильными.

К ним относятся: Иерусалимская церковь, Элладская, Русская и другие. В этот список входит и Константинопольский патриархат, который расположен в Стамбуле и который возглавляет патриарх Варфоломей. Все православные церкви равны между собой, однако Константинопольская имеет статус «первой среди равных». Таким образом она выполняет роль главенствующего патриархата.

На сегодняшний день в Украине большинство приходов принадлежат именно Украинской православной церкви Московского патриархата. Хоть официально УПЦ МП и существует автономно, все равно церковь должна подчиняться Москве. Также в Украине существуют и другие церкви – Украинская православная церковь Киевского патриархата и небольшая Украинская автокефальная православная церковь. Но две последние не признаются в мире как каноничные, то есть официальными.

По мнению Президента Украины Петра Порошенко «Томос об автокефалии завершит утверждение независимости Украины и самостоятельности нашего государства, укрепит религиозную свободу, межконфессиональный мир. Он усилит права и свободы граждан. Особенно тех, которые сейчас находятся вне общения с вселенским православием».

«Единая поместная православная соборная церковь — это гарантия нашей духовной независимости от Москвы, которая, к сожалению, до сих пор находится в плену ошибочного представления, что здесь у нас ее каноническая территория… И сентябрьский синаксис, собрание архиереев Вселенского патриархата начисто развеял эти ошибочные иллюзии Москвы», — сказал Порошенко.

«Рассыпается как карточный домик концепция "третьего Рима" как самой давней заявки Москвы на мировую гегемонию»,- добавил украинский президент.

Московский Патриархат в панике: Украина отделяется

Президент Украины Петр Порошенко обратился к Вселенскому патриарху (он же – Константинопольская православная церковь в мировом православном обществе церковь и юрисдикция "первого по чести", первого из настоятелей 14-ти независимых (автокефальных) поместных церквей) о предоставлении автокефалии Украинской Церкви.

По мнению самого Порошенко – собственная церковь в государстве – атрибут независимости как государства, так и церкви. Поэтому, хотя церковь в Украине и отделена от государства, но вопрос этот в первую очередь – политический. Особенно учитывая то, что Украинская Церковь с приложением "Московского патриархата", по сути является подразделением Русской Церкви. 

Для священнослужителей Киевского патриархата Единая Церковь – будет большая радость. В случае автокефалии – Киевский патриархат получит канонический статус, что означает, что все их таинства, все их священнослужители – законные и благодатные. Поэтому все останется, как было. 

Ничего не надо переоформлять, никаких дополнительных процедур. Просто вся структура Киевского патриархата станет признанной православным миром. 

Почуему Московкий патриархат против? 

Потому что России не нужна независимая Украина. Контроль России над церковью в Украине – это по сути одна из форм кремлевского руководства держать Украину под контролем. 

В пятницу 14 сентября в Москве в 11 утра под председательством Святейшего Патриарха Московского и всея Руси Кирилла состоится внеочередное заседание Священного Синода Русской Православной Церкви. 

Похоже МП в панике от решения Константинополя начать процедуру практической реализации проекта украинской автокефалии: в опубликованном 7 сентября 2018 года коммюнике Генерального секретариата Священного Синода Константинопольской Православной Церкви говорится о назначении двух ее иерархов — архиепископа Памфилийского Даниила (США) и епископа Эдмонтонского Илариона (Канада) — «экзархами» Константинопольского Патриархата в Киеве. 

И все-таки независимая Украинская церковь будет, не смотря на препятствия, которые будет чинить русская православная церковь! 

Як трансформують медичну освіту в Україні?

МОЗ України винесло на обговорення нову Стретегію розвитку медичної освіти.

Слід зазначити, що стара система вже давно потребує змін: нам потрібні справжні фахівці, а не  люди, які відсидили 5 років в університеті у білому халаті...

Зміни в системі медичної освіти є невід’ємною складовою трасформації системи охорони здоров’я в цілому.

З метою підвищення конкурентоспроможності вищої медичної освіти в Україні, чиновники МОЗ планують вивести її на якісно новий рівень і внаслідок чого відбудеться підвищення  якість надання медичних послуг для українців.

Вперше в історії незалежної України держава впроваджує комплексний підхід і пропонує для громадського обговорення Стратегію розвитку медичної освіти. 

Реалізація стратегії відбуватиметься впродовж 10 років.

ЗМІНИНИ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНИ В РЕЗУЛЬТАТІ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ:

1. Підвищиться якість вищої медичної освіти. Буде впроваджено нові стандарти медичної освіти.

Освітні програми мають відповідати найновішим здобуткам медичної науки. Від лікарів залежать людські життя, тому вони мають навчатися за високими стандартами, які буде розроблено з урахуванням міжнародних рекомендацій.

Студентів на лікарські спеціальності відбиратимуть за високими вимогами.

Встановлення високого прохідного бар’єру на вступ для майбутніх лікарів.

Новий кваліфікаційний іспит дозволить підвищити якість оцінювання знань студентів.

Оцінювання студентів-медиків відбуватиметься відповідно до міжнародних стандартів. Український лікар має знати не менше, ніж, до прикладу, американський чи іспанський.

Викладачі медуніверситетів будуть якісно підвищувати свою кваліфікацію.

Ті, хто навчають медиків, мають постійно розвиватися і тримати руку на пульсі медичної науки. Стратегія пропонує розробку комплексної програми вдосконалення кваліфікації викладачів, можливості для навчання і стажування в закордонних університетах, пошук фінансування, пошук партнерських організацій для проходження навчання, вивчення іноземних мов, участь у міжнародних конференціях викладачів та аспірантів на умовах відкритого прозорого конкурсу, підтримку викладачів, які мають публікації у журналах, що входять до Scopus та/або Web of Science.

2. Якісно зміниться післядипломна освіта. Нова модель інтернатури передбачатиме справедливий розподіл на інтернатуру.

Створення національного рейтингу випускників та електронна система забезпечать чесний і прозорий розподіл на інтернатуру.

Буде впроваджено резидентуру для лікарів, які хочуть отримати більш глибокі знання в медичній галузі.

Запрацює система безперервного професійного розвитку лікарів.

Застаріла система підвищення кваліфікації трансформується в систему безперервного професійного розвитку: лікар має навчатися щороку. Де це робити і які саме навички вдосконалювати — вирішує він особисто. Відповідно до нової моделі, має відбутися демонополізація освіти, — тепер вибір місця чи організації переходить до лікаря. Визнаються: освіта, отримана за кордоном, участь у професійних семінарах та конференціях, онлайн-курси, майстер-класи та інше.

3. Ефективне фінансування та управління. Зміниться механізм фінансування університетів - він базуватиметься на визначених індикаторах успішності закладів вищої освіти.

Університети, які готують кращих студентів, отримують більше фінансування. Створюючи конкуренцію за фінансування, ми підвищимо і якість освіти, і якість майбутніх лікарів.

Медуніверситети стануть автономними - як організаційно, так і академічно і фінансово.

Закріплене Законом “Про вищу освіту” поняття університетської автономії передбачає широкі можливості університетів в організації навчального процесу, управлінні, визначенні навчальних планів і дисциплін - це стимулює розвиток академічної спільноти та можливості ефективного самоврядування закладів вищої освіти. Такі права мають повністю реалізовувати й медичні університети.

4. Зміниться академічна культура. Держава разом з університетами викорінюватиме плагіат, фальсифікації фабрикації та інші форми академічної недоброчесності у медичній освіті та науці.

Наукові дослідження студентів-медиків та їхніх викладачів будуть ретельно перевірятися на плагіат. Майбутній лікар не може користуватися чужою працею, він/вона мусить звикати всього добиватися власноруч. Університети розроблятимуть внутрішні етичні кодекси і будуть їх дотримуватися.

Відбудеться інтернаціоналізація медосвіти: досвід та знання за кордоном зможуть отримати як студенти, так і викладачі.

Розширення можливостей мобільності студентів та викладачів дозволить включити українську медичну освіту у світовий дискурс. Університети та студенти отримають підтримку для участі в Erasmus+. Також буде створено державну програму сприяння міжнародному обміну українських студентів-медиків і запрошення іноземних професорів до викладання в українських медичних університетах.

5. Розвиватимуться наукові дослідження. Стимулювання українських науковців до проведення якісних досліджень, їх публікація в міжнародних наукових журналах.

Без якісних наукових досліджень наша медична наука стоятиме на місці. Наше завдання - стимулювати науковців дискутувати про способи вирішення проблем та новації в медицині на міжнародному рівні.

Підвищення якості дисертацій через запровадження практики незалежного анонімного рецензування робіт, а також контролю наукової новизни дисертаційних досліджень за допомогою залучення анонімних незалежних фахівців (з інших наукових установ України та з-за кордону).

Стратегія розвитку медичної освіти в Україні - це план комплексних змін, що будуть впроваджуватися протягом 10 наступних років. Перші з них будуть втілені вже цього року: будуть змінені умови прийому до медичних закладів вищої освіти (мінімальний прохідний бал 150 з біології/хімії, а також з математики/фізики при вступі на всі спеціальності галузі знань “Охорона здоров’я”).

До кінця 2019 року будуть затверджені нові освітні стандарти для спеціальностей “Медицина”, “Стоматологія”, “Педіатрія”. Також наступного року відбудеться перший етап ЄДКІ для ІІІ курсів. Наступного ж року буде розроблена нормативна база для змін в інтернатурі/резидентурі, система розподілу на них та імплементована постанова про безперервний професійний розвиток лікарів.

Нарешті лікарі отримують нормальну зарплатню

За заявою в.о. Мінстра охорон здоров'я України Уляни Супрун лікарі первинної медицини (сімейні лікарі, терапевти, педіатри), які уклали договір з НСЗУ Національна служба здоров'я України отримають заробітну плату, яка внаслідок медичної реформи суттєва зросла. 

Після знищення старої системи роботи медичної галузі, кожен медичний працівник зможе отримати кращі умови роботи та оплату, а пацієнт - якісніше та доступне обслуговування. 

Реформа передбачає, що головного лікаря наймає на роботу місцева влада - міський або сільський голова та відповідні ради. У разі, якщо всі ланки запрацює злагоджено - тоді можна очікувати реальний результат. 

“Для них відбулася докорінна зміна системи: замість совкової "зрівнялівки" прийшла конкуренція за пацієнта. А з нею - можливість заробляти краще для тих, хто в цій конкуренції успішний. 

Маємо вже достатньо прикладів реальних змін. Сімейна лікарка з райцентру на півдні України підписала 1785 декларацій з пацієнтами. Наприкінці липня отримала першу заробітну плату після старту змін - 16 тисяч гривень. Це втричі більше, ніж було минулого місяця. Крім заробітної плати, змінились й умови в її медзакладі: з’явилась зона очікування для пацієнтів з Wi-Fi, обладнаний пандус, виділене місце для дитячих візочків, замість старого віконця реєстрації з'явилася відкрита рецепція. Це реальний приклад і ключове в ньому не тільки кількість підписаних декларацій. Аналізуючи кейси медзакладів, ми знайшли ще дві обов’язкових складових успіху: проактивне керівництво та співпраця з місцевою владою” - написала на своїй сторінці у Фейсбук в.о. Міністра. 

Нова система фінансування передбачає, що головний лікар, який виконує функцію менеджера, який зобов'язаний виконувати фінансове планування та мотивувати персонал шляхом підвищення заробітної плати. Сума оплати може залежати від кількості декларацій, які підписав лікар або інших показників. 

"Проте не все залежить від Міністерства. Лікарі та пацієнти також мають вимагати якісні зміни, якщо стають свідками несправедливості" - заявила Супрун. 

То ж чиновники з міністерства, практикуючі лвкарі та пацієнти повинні обєднати свої зусилля з метою реорганізації нашого життя.

Пригодится ли латвийский опыт Украине?

После развала Советского союза страны Балтии столкнулись первыми с агрессивной российской пропагандой. Одной из стран, на которую российская пропаганда нацелена особенно сильно является Латвия.

Вопрос борьбы с кремлевской пропагандой стал особенно актуальным в связи с предстоящими  этой осенью выборами в Сенат.

Следует отметить, что одним из лидеров парламентской предвыборной гонки является пророссийская Социал-демократическая партия «Согласие», которая до 2017 года вела официальное сотрудничество с кремлевской «Единой Россией»,  что придает особенной остроты.

Хотя, традиционные СМИ, в первую очередь — российские телеканалы, (некоторые  ретранслируются непосредственно из России) признаны самым эффективным инструментом Кремля, правительство Латвии решило обратить внимание в борьбе с пропагандой не только на  традиционные медиа, но и на электронные ресурсы. 

«Длительная неспособность Министерства культуры и Национального совета электронных СМИ предложить решение проблемы привела к тому, что сейчас нужно уже тушить пожар и срочно разрабатывать решения по ограничению растущего влияния пропаганды Кремля», — заявила председатель комиссии по национальной безопасности Либиня-Эгнере.

поэтому весной  этого года сейм передал на рассмотрение комиссиям поправки к закону, предусматривающие, что в основных пакетах услуг телевидения 90% содержания должно быть на языках ЕС. Таким образом, согласно мнению авторов законопроекта, предполагается «ограничить кремлевскую пропаганду в Латвии».

Ранее председатель совета на 51% контролируемого государством телепредприятия Lattelecom Гатис Кокинс, заявил, что компания не станет самовольно отключать своим клиентам доступ к российским телеканалам. Однако, если поступит соответствующий приказ от Регулятора общественных услуг — Lattelecom будет первым, кто выполнит распоряжение.

Кроме того, в Латвии готовиться еще один законопроект, направленный против российской пропаганды. Он вносит поправки к Закону «Об электронных средствах массовой информации».

Что касается дезинформации, законопроект внес поправки в текст уже существующей статьи 24, пункт 4, которая гласит:

(4) Электронные средства массовой информации должны обеспечить справедливое и объективное отражение фактов и событий в программах с должной точностью и беспристрастностью в целях содействия обмену мнениями и соблюдения общепринятых принципов журналистики и этики. Комментарии и мнения должны быть отделены от новостей, и автор мнения или комментария должен быть назван. В информативных документальных и новостных передачах факты должны быть представлены таким образом, чтобы не вводить преднамеренно в заблуждение аудиторию ».

Понятия «должной точности и беспристрастности» были взяты из Кодекса Broadcoming UK Ofcom.

В отношении приостановления передачи / повторной передачи в законопроекте предусматривается включение нового пункта в статью 21-1 Закона об электронных средствах массовой информации. Это не допускает автоматического запрещения телеканала без доказательства нарушений закона. Это было бы нарушением не только международного права, но и фундаментальных правовых принципов.

Поправка в законопроекте звучит следующим образом:

(5) В дополнение к тому, что было указано в настоящей статье, если государство-член Европейского союза или Европейской экономической зоны уже запретило распространение аудиовизуального канала для нарушений, упомянутых в статье 26* настоящего Закона, и этот запрет действует, Национальный электронный совет по средствам массовой информации в сотрудничестве с компетентным органом соответствующего иностранного государства определяет, могут ли такие же нарушения быть установлены каналом, который транслируется в Латвии. В случае обнаружения таких нарушений Национальный электронный совет по средствам массовой информации может принять решение о запрете распространения указанного канала в Латвии в соответствии с процедурами **, предусмотренными в настоящей статье ».

* Статья 26 запрещает передачи содержание которых:

— акцентирует насилие;

— порнографию;

— подстрекательство к войне или началу военного конфликта;

— мятеж или подстрекательство к изменению государственной политической системы путем насилия, уничтожения территориальной целостности государства или совершения любого другого преступления;

— содержание, которое дискредитирует государственные и национальные символы Латвии.

** упомянутые процедуры были перенесены из статей 3 и 4 Директивы об аудиовизуальных медиа услугах.

Глава комитета Сейма по европейским делам подчеркнула, что ЕС не будет создавать свою собственную пропаганду. «Никто не будет конкурировать здесь с Россией. Главным инструментом борьбы с фейками для Брюсселя является качественная журналистика. Но странам на передовой информационной войны — таким как Латвия — нужны более мощные вещи. Формально у нас и сейчас есть возможность запретить вещание таких каналов. Но нужно юридически доказать, что в эфире были конкретные призывы к насилию. А это непросто и долго».

Депутаты Латвии предлагают также предоставить латвийскому медиарегулятору право закрывать доступ к отдельным страницам в Интернете — если там транслируются телеканалы, лишенные лицензии.

Будет ли опыт Латвии полезен для Украины?

Украина имеет значительный опыт блокировки российских телеканалов. 

Первый опыт Украина получила 20 марта 2014 года, когда украинский регулятор – Национальный совет по вопросам телевидения и радиовещания подавал в суд, против дистрибьютора российских каналов в Украине, с требованием признать ряд российских телеканалов такими, которые не отвечают законам Украины и Европейской конвенции о трансграничном телевидении. В связи с тем, что производителем этих программ (телеканалов) является Российская Федерация, которая не входит в Европейский Союз и не ратифицировала Европейскую конвенцию о трансграничном телевидении, согласно украинского законодательства, содержание предназначенных для ретрансляции на территории Украины таких программ должно быть адаптировано к требованиям законодательства Украины.

В иске национальный регулятор указал «Главной темой и характерной особенностью информационных и информационно-аналитических передач указанных телеканалов является пропаганда и призывы к изменению конституционного строя в Украине ее территориальной целостности путем применения насилия и вооруженных сил Российской Федерации на территории суверенной Украины и Автономной Республики Крым … разжигание межэтнической и национальной розни».

 

25 марта 2014 года суд обязал провайдеров в рамках обеспечения административного иска прекратить ретрансляцию в многоканальных каналах на территории Украины иностранных программ «Первый канал. Всемирная сеть», «РТР-Планета», «Россия 24», «НТВ-Мир».

Позднее Нацсовет подал еще один иск, в результате которого была запрещена трансляция российских телеканалов на территории Украины.

19 августа 2014 года руководством МВД был подписан приказ №840 о совместных действиях МВД и Национального совета по телевидению и радиовещанию с целью контроля за соблюдением законодательства в сфере временного запрета на вещание российских телеканалов. Согласно этого приказа, участковые инспектора должны были способствовать Нацсовету в выявлении кабельных операторов, которые не выполняют решения о прекращении трансляции на территории Украины российских телеканалов.

15 мая 2017 года Президент Украины Петр Порошенко своим указом ввел в действие решение СНБО Украины «О применении персональных специальных экономических и других ограничительных мер» согласно которому ограничилось или прекратилось предоставление телекоммуникационных услуг и использование телекоммуникационных сетей общего пользования ряду российским телекомпаниям.

Следует отметить, что наша страна имеет уже значительный опыт борьбы с российской пропагандой и выработала свои национальные механизмы для блокировки СМИ, которые распространяют откровенные фейки и нарушают национальное законодательство Украины. Опыт Латвии не будет для Украины релевантен в связи с тем, что Украина не ратифицировала Директиву об аудиовизуальных медиа-услугах, поэтому ее механизмы не распространяются на нашу страну. 

Кроме того, предлагаемый законопроект Латвии не предусматривает автоматической блокировки контента, если одна из стран ЄС уже заблокировала телеканал. Это лишь служит своеобразным сигналом для проверки контента этой передачи в Латвии, после чего может следовать определенная процедура остановки вещания. 

На  практике процедура, предложенная Латвией скорее всего, не будет работать быстрее, чем работают украинские суды в вопросе прекращения ретрансляции незаконного контента.

Інформація про ліки стане доступною

4 вересня Верховна рада України ухвалила закон, згідно якого, МОЗ України розголошуватиме результати доклінічних досліджень та клінічних випробувань ліків. 

Тобто кожен українець зможе переконатися, що препарат, який він купує чи йому призначає лікар, справді є безпечним та ефективним. 

Протягом 6 місяців МОЗ України розробить та затвердить Порядок, за яким результати випробувань ліків будуть доступними для українців. 

Після цього  інформація про результати клінічних досліджень конкретних препаратів, які присутні на ринку стане доступною для українців.

Відкритою стане інформація про лікувальний ефект та побічні реакції, які виникали під час застосування препарату. 

Водночас, МОЗ України гарантуватиме захист персональних даних пацієнтів, які брали участь у клінічних випробуваннях. Так само не розголошуватиметься інформація, що є комерційною таємницею.

Право на доступ до інформації про результати клінічних досліджень є загальносвітовою практикою. Відтепер і українське закондавство у цьому питанні приведене до норм законодавства ЄС.