Нове обладнання для кардіоцентру на Волині

У рамках реформування медичної системи оновлено кардіологічний центр у Волинській обласній клінічній лікарні. 

Щороку на Волині трапляється майже 1 тисяча випадків гострого інфаркту міокарду. Тепер мешканці області зможуть отримати якісну та своєчасну допомогу. 

Нове сучасне обладнання підсилило потужність кардіоцентру, який 12 років працює при лікарні. Завдяки реалізації в області спільного проекту World Bank Ukraine та МОЗ України Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей лікарня отримала найсучасніше медичне обладнання і розхідних матеріалів на суму близько 42 млн грн. 

А лікарі цієї лікарні пройшли міжнародні стажування у Німеччині, Австрії, Англії, Франції, Польщі та інших країнах і повністю опанували роботу з новими технологіями. Це - ще один крок до якісної медичної допомоги, яка тепер доступна волинянам. 

Завдяки сучасному медобладнанню для нового рентген-операційного блоку було зроблено понад 60 різного типу оперативних втручань за три місяці. А вже скоро запрацює новий ангіограф. Також було придбано 6 комплектів для комбінованого холтерівського моніторування ЕКГ та 10 комплектів для добового моніторування артеріального тиску. Ці пристрої дають можливість виявити приховані порушення в роботі серця. Завдяки холтерівському моніторуванню можна діагностувати ішемічну хворобу серця, порушення серцевого ритму тощо. 

Лікарі впевнені, що у довгостроковій перспективі вдасться значно зменшити смертність та первинний вихід на інвалідність пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, а також скоротити середні терміни лікування хворих, збільшити доступність високоспеціалізованої кардіохірургічної допомоги жителям області.

В Стамбуле обсуждается текст Томоса для Украины

Сегодня в Стамбуле будет заседание Священного Синода Вселенского патриархата, на котором ожидается определение даты проведения объединительного собора в Украине и будет обсуждаться текст Томоса. 

В пресс-службе Вселенского патриархата так прокомментировали заседание Синода:«Этот процесс — обсуждение текста Томоса — является привычной процедурой. Он происходит без особой огласки и внимания. Кроме того, на Синоде будут рассматривать другие вопросы, не связанные с Украиной». 

Не исключено, что на нынешнем Синоде и будет утвержден текст Томоса. 

Как известно, ранее Президент Украины Петр Порошенко заявил, что на заседании Синода Вселенского патриархата 27-29 ноября будет принято решение об утверждении Томоса для поместной Украинской православной церкви. 

Синод Вселенского патриархата принял решение предоставить Томос об автокефалии православной церкви в Украине 11 октября этого года. Теперь в Киеве должен быть созван Собор с участием архиереев УПЦ КП, УАПЦ, а также УПЦ МП, обратившихся ко Вселенскому Патриарху с просьбой о Томосе. Собор оформит церковное объединение, образовав единую поместную УПЦ, и выберет ее предстоятеля. После этого состоится получение предстоятелем единой поместной автокефальной УПЦ Томоса как документа (грамоты). 

Президент Петр Порошенко и Вселенский Патриарх Варфоломей 3 ноября подписали в Стамбуле Соглашение о сотрудничестве и взаимодействии между Украиной и Вселенским патриархатом.

Зачем нам военное положение?

Вероятное введение военного положения не означает, что Украина будет проводить какие-то наступательные действия на Донбассе, а президентские и парламентские выборы, запланированные на 2019-й год, не будут отменены. Также не будет нарушена работа банковской системы.

Об этом шла речь во время заседания Совета национальной безопасности Украины в ночь на 26 ноября, посвященное событиям в Азовском море 25 ноября.

Напомним, что Россия захватила катера украинских ВМС "Бердянск" и "Никополь", а также буксир "Яны Капу", которые собирались пройти через Керченский пролив в Азовское море.
По судам открывали огонь.
По данным ВМС Украины, шесть украинских военнослужащих получили ранения.
В погрануправлении ФСБ РФ по Крыму сообщили о трех раненых. По словам начальника Генштаба Вооруженных сил Украины Виктора Муженко, всего на захваченных судах было 23 военных.
Катера и буксир доставят в порт оккупированной Керчи. 26 ноября ситуацию в Азовском море обсудит Совбез ООН.
Следует отметить, что особенности режима военного положения в Украине регламентируются принятым в 2000 году законом "О правовом режиме военного положения". Согласно документу военное положение – особый правовой режим, который вводится в Украине или в отдельных ее местностях в случае вооруженной агрессии или угрозы нападения, опасности для государственной независимости Украины, ее территориальной целостности и предусматривает предоставление соответствующим органам государственной власти, военному командованию и органам местного самоуправления полномочий, необходимых для предотвращения угрозы и обеспечения национальной безопасности, а также временное, обусловленное угрозой, ограничение конституционных прав и свобод человека и гражданина и прав и законных интересов юридических лиц с определением срока действия этих ограничений.
Согласно положениям закона, введение режима военного положения проходит в три этапа. Сначала Совет нацбезопасности и обороны вносит на рассмотрение президента представление о введении ВП. Затем это решение президент вводит в действие своим указом. В течение двух дней Верховная Рада должна утвердить указ главы государства. После утверждения парламентом указ президента немедленно распространяется в СМИ.

По заявлению П.Порошенко:

"Введение военного положения никоим образом не означает, что Украина будет проводить любые наступательные действия. Украина будет проводить исключительно относительно обороны своей территории, по защите и безопасности своих граждан. Также это не означает изменение положения на линии соприкосновения в отдельных районах Донецкой и Луганской областей и на других участках. Но мы должны быть начеку для того, чтобы не допустить сценария, который Россия практиковала в других государствах".

Глава Национального банка Яков Смолий пояснил, что в случае введения военного положения работа банковской системы Украины нарушена не будет.

"Решения, которые будут приняты, никаким образом не повлияют на работу банковской системы. Банковские отделения и офисы будут работать в обычном режиме. Решение не повлияют на работу банков", – подчеркнул Смолий.

Таким образом введение военного положения в Украине даст возможность адекватно отреагировать на российскую агрессию, поможет защитить граждан от захватчиков.

Решение о военном положении вынужденное, но необходимо.

Россияне хотят стереть нашу память!!!!

Современное поколение граждан Украины старается больше узнать о истории своего народа. Впечатляющие, неповторимые факты, события нашей многовековой истории захватывают… 

Однако есть и страшные страницы в истории нашего непокорного народа - 

Голодомор 1932-33 годов. 

Годы Независимости дали возможность детально изучить причины и следствия национальной катастрофы украинского народа. 

2007-2008 годы стали своеобразной кульминацией понимания моральной обязанности перед прошлыми и будущими поколениями. Впервые на политическом и законодательном уровне Голодомор 1932-33 годов был признан геноцидом украинского народа. 

Восстановление и сохранение национальной памяти – это святая обязанность государства, важный фактор консолидации и развития украинского общества, его исторической самоидентификации и культуры, утверждение собственной идентичности. 

И хотя память Голодоморе приносит нам боль, мы должны про это пройти, преодолеть. Иначе наше общество поразит одна из самых страшных человеческих заболеваний – потеря памяти. Отсутствие памяти становиться причиной распада личности, превращает человека в существо «никто и ни откуда». 

Вот почему правда о Голодоморе десятилетиями была скрыта за грифами секретности в архивах. 

Даже сейчас, когда документы НКВД рассекречены и мы можем оценить масштабы гуманитарной катастрофы, разразившейся по вине большевиков, Россия продолжает утверждать, что Голодомора не было… 

У нас просто хотят отнять память…. 

Предлагаю, 24 ноября в 16.00 зажечь свечу на подоконнике в честь невинно казненных голодом украинских граждан. 

В памяти наша сила! 

Томос для України чекаємо наступного тижня

Автокефальна Церква в Україні з’явиться за кілька тижнів, а Томос можна чекати вже за кілька днів. 

Про це заявив Президент Петро Порошенко на зустрічі зі студентами Київського національного торговельно-економічного університету. 

“27-29 листопада Ростислав Павленко (радник Президента) рухається до Стамбула (Константинополя) для того, щоб узяти участь в історичному Синоді Вселенського патріархату, де буде прийматися рішення про затвердження Томосу”, - сказав глава держави. 

Президент також нагадав, що у грудні буде зібрано Собор нової, автокефальної Української православної церкви. Дата проведення об’єднавчого Собору в Україні згідно з офіційною заявою Варфоломія, буде призначена на грудень. 

Слід зазначити, що 11 жовтня поточного року Синод Вселенського патріархату визнав, що РПЦ незаконно анексувала Київську Митрополію у 1686 році, а також відновив канонічний статус (скасував анафему з) предстоятелів УПЦ Київського патріархату Філарета і УАПЦ Макарія. Крім того, Синод ухвалив рішення надати Томос про автокефалію православній церкві в Україні. Тепер у Києві має бути скликано Собор за участю архієреїв УПЦ КП, УАПЦ, а також УПЦ МП, які звернулися до Вселенського Патріарха з проханням про Томос. Собор здійснить церковне об'єднання, утворивши єдину помісну УПЦ, і обере її предстоятеля. Після цього відбудеться отримання предстоятелем єдиної помісної автокефальної УПЦ Томоса як документа (грамоти). 

На варті нашої безпеки: в СБУ з’явився регіональний центр з боротьби з кібертероризмом

У місті Дніпрі заступник Голови СБ України Олег Фролов разом з начальником ДКІБ Олександром Климчуком відкрили перший регіональний центр забезпечення кібербезпеки, створений на базі Управління СБ України у Дніпропетровській області. 

Основними завданням центру є реагування на кіберінциденти та кібератаки на об’єкти критичної інфраструктури, а також державні електронні інформаційні ресурси Дніпропетровської області. 

Для реагування на кібернетичні атаки регіональним центром використовуватиметься платформа MISP-UA, що забезпечить обмін технологічною інформацією про реалізовані та потенційні кіберзагрози в режимі реального часу. 

Створення регіонального центру є наступним кроком у розбудові національної системи кібербезпеки України у рамках другого етапу Угоди «Про реалізацію Трастового фонду Україна-НАТО з питань кібербезпеки». 

У подальшому планується створення таких центрів і в інших регіонах України. 

Сподіваюсь, що розбудова сучасних кіберцентрів по всіх регіонах України дозволить створити міцний щит проти кібератак з боку ворожих спецслужб, зокрема російських. 

СБУ стоїть на варті нашої безпеки.

Хто стане Предстоятелем Української автокефальної церкви?

Під час проведення Об’єднавчого Собору УПЦ КП, УАПЦ та УПЦ МП в грудні 2018 року буде визначено хто буде обраний Предстоятелем нової Української православної церкви. 

Точна дата проведення Собору буде встановлена на Синоді Вселенського Патріархату, якій відбудеться 27-29 листопада цього року. 

На даний час УПЦ КП розглядає варіант відмови Патріарха Філарета від посади Предстоятеля нової УПЦ, оскільки кандидатура Філарета не влаштовує а ні УАПЦ, а ні УПЦ МП. 

Сам Патріарх Філарет готовий зняти свою кандидатуру на виборах предстоятеля нової УПЦ в ім’я створення незалежної Української православної церкви та недопущення зриву надання Томосу Вселенським Патріархатом. 

Президент США у День пам'яті жертв комунізму згадал про жахи Голодомору

7 листопада  в США нагадали про жахи Голодомору у День пам'яті жертв комунізму.

Білим домом видана заява президента: "У День вшанування жертв комунізму, ми вшановуємо пам'ять більше 100 мільйонів людей, яких вбив, або як зазнали переслідувань з боку комуністичних тоталітарних режимів. Ми також висловлюємо нашу рішучу підтримку тим, хто бореться за мир, добробут та свободу по всьому світові".

"Починаючи від Більшовицької революції в Росії 1917 року, ми бачили вплив тиранічної комуністичної ідеології – страждання, репресії та смерть", - наголосила в заяві.

Комуністична ідеологія зневажає питомі права людини, жертвуючи ними, немов, для добробуту всіх, і це призводить до знищення свободи віросповідань, заперечення приватної власності, свободи слова і, часто, життя.

В Білому домі підкреслили ті страждання, які принесла комуністична ідеологія: "Ці жахи включали навмисно влаштовані голодні смерті під час Голодомору, "зачистки" росіян під час Великого терору, вбивства камбоджійців на полях смерті, розстріли берлінців, які хотіли втекти до волі".

"Сьогодні ми згадуємо всіх, кому, через репресивні комуністичні режими, відмовлено у великому благословенні мати життя, свободу і прагнути щастя" - Президентська заява США.

"Жертви цих та багатьох інших звірств без слів свідчать на підтвердження незаперечного факту того, що комунізм, і його прагнення руйнує людський дух і добробут людства.

Сьогодні ми згадуємо всіх, кому, через репресивні комуністичні режими, відмовлено у великому благословенні мати життя, свободу і прагнути щастя. Разом ми оплакуємо невимовні втрати багатьох за часів комунізму і ми поновлюємо зусилля на шляху свободи та можливостей для всіх", - йдеться в заяві.

Сенат США принял резолюцию о признании Голодомора 33 года геноцидом

В октябре этого года в канун страшной годовщины 85-летия Голодомора в Украине, Сенат США принял резолюцию, которой признал события 32-33 годов 20 столетия в Украине геноцидом украинского народа. 

Сенат США признал выводы Правительственной Комиссии США по Голоду в Украине (от 22 апреля 19888 года) о том, что «Сталин и его окрущение совершили в 1932-1933 годах геноцид против украинцев». 

В решении также осуждается систематические нарушения прав человека, в том числе права на самоопределение и свободу слова, совершенные советским правительством против украинского народа. 

Соавторами резолюции выступили сопредседатели Сенатского украинского кокуса, а также сенаторы Роберт Портман и Ричард Дурбин. 

9 декабря 1948 года Генеральной Ассамблеей ООН была принята Конвенция о предотвращении преступления геноцида и наказания за него. Советская Украина подписала документ в 1949 году, а в 1954 году - ратифицировала. 

"Статья ІІ" Конвенции определяет: 

"В данной Конвенции геноцид означает любое из следующих действий, сделанных с намерением уничтожить, полностью или частично, национальную, этническую, расовую или религиозную группу как таковую: 

(а) Убийство членов группы; 

(б) Причинения серьезных телесных повреждений или умственного расстройства членам такой группы; 

(в) Умышленное создание для какой-либо группы таких жизненных условий, которые рассчитаны на полное или частичное физическое уничтожение ее; 

(г) Действия, рассчитанные на предотвращение деторождения в среде такой группы; 

(д) Насильственная передача детей из одной человеческой группы в другую". 

В Украине первым правовым актом, который квалифицировал Голодомор как акт геноцида, был Закон "О Голодоморе 1932-1933 годов в Украине", принят Верховной Радой 28 ноября 2006-го. Статья 1 этого документа установила: "Голодомор 1932-1933 годов в Украине является геноцидом украинского народа". Закон стал политико-правовой почвой для проведения масштабного официального расследования преступления геноцида в Украине в 1932-1933 годах. 

Анализ действий советских руководителей позволяет выявить ряд доказательств, которые подтверждают наличие намерения уничтожить часть украинской нации : 

• украинским крестьянам было запрещено выезжать за пределы территорий, охваченных голодом (на границах УССР и железнодорожных станциях были расположены военные части и ГПУ. В соответствии с постановлением от 22 января 1933 года органы власти были обязаны "не допускать массового выезда крестьян из Северного Кавказа в другие края и въезд в пределы края из Украины", а также "массового выезда из Украины в другие края и въезд в Украину из Северного Кавказа". Украинцы были заблокированы в пределах голодающей территории без шансов на спасенне); 
• руководители государственных структур на местах, которые пытались помочь голодающим крестьянам, путем выделения продуктов из колхозных фондов, подвергались жестоким репрессиям; 
• во время массового вымирания украинцев, в государственных резервах хранились большие объемы хлеба, которые не были использованы для спасения голодающих Украины, также СССР в это время активно осуществлял экспорт украинского зерна; 
• советская власть отказалась от международной благотворительной помощи, объявив голод в Украине несуществующим; 
• со второй половины 1933 года и в начале 1934 года смертность в Украине уменьшилась. Это было связано с постановлением направленном на улучшение условий труда в колхозах. Решающим фактором в прекращении голода была отмена старой системы хлебозаготовок. Этими действиями режим продемонстрировал свою способность контролировать голод.