Ліквідація військової прокуратури: чи дійсно ця структура зайва?

Заступник глави Офісу Президента Руслан Рябошапка зробив нещодавно заяву про недоцільність існування в Україні Військової прокуратури. 

“Думаю, що військова прокуратура буде однією з систем, яка підлягатиме змінам ... Моя позиція в тому, що я не бачу необхідності в існуванні військової прокуратури”, — сказав Рябошапка, чим викликав дискусію не лише серед причетних до правоохоронної сфери, а й у суспільстві загалом. 

Чи дійсно військова прокуратура в Україні непотрібна? 

Слід вказати, що в нас уже була ліквідація військової прокурату у 2012 році, но той час керівництво держави вважало, що вказана структура зайва в правоохоронній системі. 

Однак з початком бойових дій стало питання про відновлення військової прокуратури. 

З моменту відновлення структури у 2014 році за даними військової прокуратури здобуто наступні результати: 

— притягнуто до кримінальної відповідальності за ведення агресивної війни 263 особи, серед яких 68 громадян РФ (з них 21 високопосадовець, 18 генералів і адміралів, 18 суддів РФ); 

— встановлено 160 місць незаконного утримання полонених (військовослужбовців ЗС України та цивільного населення); 

— допитано 1800 потерпілих, яких незаконно утримували та катували військовослужбовці РФ та учасники терористичних організацій ДНР і ЛНР на території тимчасово окупованого Донбасу; 

— передано до офісу прокурора Міжнародного кримінального суду більше 1000 сторінок доказів російської агресії та вчинення її представниками воєнних злочинів; 

— у справі щодо захоплення РФ українських військових моряків і суден поблизу Керченської протоки до кримінальної відповідальності притягнуто 15 військовослужбовців РФ. Міністерству юстиції України передано докази протиправних дій РФ для участі у розгляді Міжнародним трибуналом з морського права указаної справи; 

— за результатами представницької діяльності заявлено позовів на суму майже 3,5 млрд грн, задоволено позовів на суму майже 2,5 млрд грн, попереджена незаконна реалізація державних підприємств на суму 52 млн грн, повернуто мобілізаційних резервів на суму 140 млн грн; повернуто 77 тис гектарів земель вартістю 2 млрд грн; 

— до суду направлено 1300 обвинувальних актів по корупційним злочинам. 

Чисельність військових прокурорів складає 6 % від загальної чисельності прокурорів, при цьому 75 % обвинувальних актів щодо злочинів відповідної підслідності направлено до суду саме військовими прокурорами. Щоденно військові прокурори в середньому затримували 2-3 осіб, проводили 8-9 обшуків і 13 “виїмок”, допитували 120 осіб, відшкодовували 250 тис грн, направляли до суду 17 обвинувальних актів. 

І це далеко неповні показники роботи військових прокурорів. 

“Вважаємо неприйнятними заяви щодо непотрібності військової прокуратури, які обумовлені поверхневим уявленням про її діяльність. Сподіваємося, що чергові реформи будуть конструктивними і обдуманими, позбавленими чиїхось замовлень, упакованих в реформаторську обгортку з бантиком”, — заявили військові прокурори. 

Самі військові також вважають, що державі необхідна військова прокуратури і бажано у системі військової юстиції. Після заяви заступника голови Офісу президента підрозділи ЗСУ, а також прикордонники та представники територіальної оборони висловились на захист військових прокурорів. 

“Ми, як люди військові, як ті, хто безпосередньо приймає участь в російсько-українській війні, вважаємо військова прокуратура має бути! 

Потрібно говорити не про ліквідацію військової прокуратури як інституту, а насамперед про реформування вітчизняного сектору безпеки і оборони, і зокрема, Військової прокуратури, створення військової поліції замість військової служби правопорядку, створення військових судів”, — йдеться у заяві 92 Окремої механізованої бригади Збройних Сил України. 

Бійці вважають, що навіть психологічно співробітники цивільних правоохоронних органів бувають не готові розслідувати військові злочини. 

“Стосовно військових злочинів, розслідуванням яких наразі займаються цивільні фахівці ДБР, на нашу думку, навіть психологічно вони інколи не розуміють мотивації військового, і як наслідок, не можуть надати вірну правову оцінку його діям", - йдеться у заяві. 

Підтримали таку позицію в Оперативному командуванні “Північ”, а також “Південь” та в цілому ряді підрозділів ЗСУ. 

Військовослужбовці наголосили, що завдяки діяльності військових прокурорів у їх лавах підвищується дисципліна. Військові погоджуються з необхідністю проведення реформ. 

“Так, дійсно, необхідно провести реформу, щоб військові прокурори займались не тільки військовими злочинами, а, насамперед воєнними! Стосовно військових злочинів, розслідуванням яких наразі займаються цивільні фахівці ДБР, на нашу думку, навіть психологічно вони інколи не розуміють мотивації військового, і як наслідок, не можуть надати вірну правову оцінку його діям. Тому, ми ще раз хочемо підкреслити: військова прокуратура має бути! Але реформована, мати свій слідчий апарат, чітку, вичерпну підслідність розслідування кримінальних правопорушень, та окрім цього мають ще бути створені військові суди та трибунали. Але ці зміни — це комплексна робота всієї гілки законодавчої влади. Ми сподіваємось, що новообраний склад ВР внесе відповідні корективи до законодавства”, — вважають бійці 10 Гірсько-Штурмової Бригади. 

Чи існують військові прокуратури в інших країнах? 

Система військової юстиції діє в США, Ізраїлі, Канаді, Польщі та в інших Європейських країнах. Досвід інших країн показує, що не існує універсальної моделі військової юстиції, але загалом відокремлені органи, які займаються розслідування та правовою оцінкою військових правопорушень існує у багатьох країнах світу. 

Крім того, існування військової прокуратури відповідає євроатлантичним прагненням України. І представникам влади, перш ніж братися за реформу прокуратури, слід вивчити зобов’язання взяті Україною зокрема на шляху в НАТО. Про це заявив військовий експерт Олег Старіков. 

За словами експерта, наявність таких органів відповідає просуванню України в НАТО. 

“Тобто, військова прокуратура, військова контррозвідка та військові суди. Ця вимога, яку ми виконуємо виходячи з того, що ми записали в Конституції, що ми йдемо в НАТО, стратегія національної безпеки. Тому, пану Рябошапці необхідно вивчити наші всі євроатлантичні документи — всі вимоги, які ми прийняли, і до яких ми прагнемо. І надалі більше такого не заявляти. Це говорить про незнання, про те, що людина мислить рівнем лейтинанта — старшого лейтинанта. А треба думати рівнем генерала”, — вважає Старіков. 

Отже доцільність існування військової прокуратури обумовлена не лише тим, що Україна живе в умовах війни, а й євроатлантичними прагненнями нашої країни.